Лозівська ОДПІ інформує
І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України
Харківські митники викрили валютних контрабандистів
На митному посту «Харків-аеропорт» під час відпрацювання інформації СБУ харківськими митниками була припинена спроба вивезення великої суми валюти.
Троє громадян України намагалися незаконно вивезти за межі України іноземну валюту в еквіваленті понад 3 мільйони гривень. Гроші вони приховували в спідній білизні та в ручній поклажі.
За даним фактом були складені протоколи про порушення митних правил за статтями 483, 472 Митного кодексу України
Предмети старовини залишились на території України
В результаті проведення спільної операції співробітниками митниці, Управління СБУ в Харківській області та прикордонниками в пункті пропуску «Гоптівка» були виявлені предмети старовини.
50-річний мешканець Донецької області намагався незаконно вивезти в Росію 20 церковних друкованих книг, які були приховані ним в конструктивних порожнинах автомобілю під обшивкою дверей. Також в багажному відділенні авто було виявлено предмет столового посуду світло-сірого кольору - піала з кришкою. Виявлені предмети мають ознаки старовини.
За даним фактом був складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Предмети правопорушення передані до правоохоронних органів. Додатково буде проведена експертиза.
Перший заступник начальника Харківської митниці ДФС Андрій Танцеров звертає увагу громадян, що предмети, які виготовлені до 1950 року, та твори друку, які видані до 1945 року, при переміщенні потребують надання дозволу Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України або експертного висновку, виданого державними установами, закладами культури, іншими організаціями, уповноваженими на проведення державної експертизи культурних цінностей.
Харківські податківці викрили радіо-таксі, водії якого працювали без дозвільних документів
Виявити фірму, яка нечесно поводила себе з робітниками, допомогли сумлінні громадяни.Так, на Урядову гарячу лінію звернулся харків’яни, як і й повідомили про факт порушення законодавства.
За їх зверненням працівниками оперативного управління районної податкової інспекції Харкова було проведено низку відповідних заходів .Зокрема, здійснено «контрольну поїздку». В результаті було підтверджено факт надання двома водіями служби таксі послуг з перевезення пасажирів без відповідних дозвільних документів .На таксистів було складено протоколи про адміністративне правопорушення. Одного з «таксистів-порушників» постановою суду вже визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. ГУ ДФС у Харківській області закликає громадян працювати законно та нагадує, що для легальності отримання доходу необхідно вимагати у роботодавця оформлення трудового договору,або здійснити державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Лозівська ОДПІ повідомляє
Лозівською ОДПІ за січень – лютий 2016 року до Зведеного бюджету України забезпечено надходження в сумі 259,5 млн. грн., що становить 198,9 відсотків індикативного показника, понад план бюджет отримав 129,0 млн.грн. До Державного бюджету надійшло 209,1 млн.грн, що більше ніж у сім разів перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
Місцеві скарбниці також отримали коштів більше ніж у січні – лютому 2015 року. Всього місцеві бюджети отримали 50,4 млн.грн. в т.ч. по місту Лозова надходження становлять 22,5 млн.грн., місто Первомайський - 7,1 млн.грн., по Лозівському району – 8,9 млн.грн., Первомайському – 6,5 млн.грн., Близнюківському – 5,4 млн.грн. Проти рівня відповідного періоду минулого року додаткові надходження становлять 6,9 млн.грн., 2,9 млн.грн., 3,4 млн.грн., 0,8 млн.грн. та 1,8 млн. грн відповідно.
Дякуємо усім платникам податків за відповідальне ставлення до виконання свого конституційного обов’язку.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Особливості звітування по єдиному внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №2464) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування .
На підставі пункту 2 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 Закону №2464 (у редакції, що діяла до 01.01.2016) вищенаведені особи нараховують та сплачують єдиний внесок за 2011 — 2015 роки у розмірі 34,7% на суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Також, відповідно до підпункту 2 пункту 5 Розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 особи, які провадять незалежну професійну діяльність сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При цьому, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).
Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий.
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Слід зазначити, що нарахування єдиного внеску здійснюється у межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464 (частина 3 статті 7 Закону №2464).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску (в редакції, що діяла до 01.01.2016) — максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску (з урахуванням внесених змін до Закону №2464, що діють з 01.01.2016) — максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Мінімальний страховий внесок — сума єдиного внеску, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Отже, у 2015 році:
- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить:
січень — серпень — 20 706,00 грн. (1 218,00 грн. х 17) за місяць;
вересень — грудень — 23 426,00 грн. (1 378,00 грн. х 17) за місяць.
- мінімальний страховий внесок становить:
січень — серпень — 422,65 грн. (1 218,00 грн. х 34,7%) за місяць;
вересень — грудень — 478,17 грн. (1 378,0 грн. х 34,7%) за місяць.
У 2016 році (з урахуванням внесених змін до Закону №2464):
- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить:
січень — квітень — 34 450,00 грн. (1 378,00 грн. х 25) за місяць;
травень — листопад — 36 250,00 грн. (1 450,00 грн. х 25) за місяць;
грудень — 38 750,00 грн. (1 550,0 грн. х 25) за місяць;
- мінімальний страховий внесок становить:
січень — квітень — 303,16 грн. (1 378,00 грн. х 22%) за місяць;
травень — листопад — 319,00 грн. (1 450,00 грн. х 22%) за місяць;
грудень — 341,00 грн. (1 550,00 грн. х 22%) за місяць.
Також, згідно пункту 4 Розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі — Порядок) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до фіскальних органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом.
Звітним періодом для них є календарний рік.
Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова».
На підставі наведеного, граничний термін сплати та подання звітності до фіскальних органів зі сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за себе за звітний 2015 рік 29.04.2016.
Чи потрібно суб’єкту господарювання зберігати документи при використанні РРО?
Суб’єкти господарювання зобов’язані:
• зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі його тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;
• у кінці робочого дня (зміни) друкувати на реєстраторі розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
• забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
• друкувати Х - звіти, Z - звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
• зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
Подання звітності: документ, що уповноважує особу на її подання
Відповідно до п. 48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана:
- керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ);
- фізичною особою - платником податків або його представником (п.п. 48.5.2 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, особисто платником податків або уповноваженою на це особою (п. 49.3 ст. 49 ПКУ).
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2. ст. 19 ПКУ).
Статтею 246 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Отже, особі при поданні податкової декларації необхідно пред’являти контролюючому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені юридичної особи, повинна мати довіреність, видану керівником такої юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені самозайнятої особи, також повинна мати нотаріально посвідчену довіреність.
Новий порядок для розгляду скарг зі сплати єдиного внеску
Головне управління ДФС в області повідомляє, що з 23 лютого 2016 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124 «Про затвердження Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу».
Новим Порядком визначено процедуру подання та розгляд контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою зазначеної статті.
Зауважимо, що дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг платників єдиного внеску або банків на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, винесені за результатами перевірок, проведених на підставі судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, що винесені ними відповідно до закону.
Оприлюднено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ
На виконання підпункту 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України і постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68 «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» ДФС оприлюднено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Інформація розміщена на офіційному порталі Державної фіскальної служби України в підрозділі «Повідомлення про Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України» розділу «Відшкодування ПДВ» http://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/povidomlennya-pro-reestri-zayav.
Перерозподіл сум ПДВ для аграріїв
Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” внесено суттєві зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість та їх сплати до бюджету, зокрема, сільськогосподарськими товаровиробниками. Відтак запроваджено перерозподіл сум ПДВ для аграріїв (п. 2 ст. 209 ПКУ):
- за операціями із зерновими і технічними культурами – 85 відсотків до держбюджету, 15 відсотків на спецрахунки;
- за операціями з продукцією тваринництва – 20 відсотків до держбюджету, 80 відсотків на спецрахунки;
- за іншими операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами – 50х50 відсотків.
Звіт про контрольовані операції: заповнюємо по-новому
З 4 березня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2016 р. №8, яким затверджено форми та Порядок складання Звіту про контрольовані операції.
Нагадаємо, що Звіт про контрольовані операції складається платниками податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн грн (без врахування ПДВ).
Такий звіт потрібно подати до 1 травня, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Відповідно визнано таким, що втратив чинність, наказ Міндоходів України від 11.11.2013 р. №669.
Електронно цифровий підпис: перевіряємо термін дії
Перевірити термін дії посиленого сертифіката можна за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису».
В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо посиленого сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші.
Детальну інформацію про посилений сертифікат можна переглянути у пункті «Детальна інформація».
Забули сплатити податки – доведеться сплатити штраф та пеню
Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність при вчиненні порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Cтаттею 126 ПКУ визначено, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст.129ПКУ).
Також відповідно до ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або помилково спрямував кошти на невідповідний код бюджетної класифікації, кошти не надійдуть до відповідного рахунку бюджетної класифікації, а отже не буде погашена сума грошового зобов’язання платника податків.
У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни самостійно визначеного грошового зобов’язання платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством. Зокрема, ст. 126 ПКУ та ст. 163 прим. 2 КУпАП передбачено, що на суму податкового боргу нараховується пеня.
ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян
Лозівська податкова інспекція повідомляє
Шановні підприємці та громадяни, Лозівська ОДПІ звертає увагу , що змінами до Податкового кодексу України для суб’єктів господарювання, починаючи з 01.01.2016року розмір єдиного внеску ( пенсійного ) зменшився з 34,7 відсотків до 22 відсотків. В 2016 році річний розмір ЄСВ зменшився в порівнянні з 2015 роком на 1500 грн. та складе 3781грн. Місячний розмір єдиного податку на протязі тривалого часу залишається незмінним та складає для першої групи 10 відсотків від мінімальної заробітної плати -137,80грн на місяць та для другої 20 відсотків , або 275,60грн. в місяць .
Крім того повідомляємо, що за порушення трудового законодавства за ст.265 Кодексу Законів про працю передбачені нові фінансові штрафи. Так суб’єкти господарювання несуть фінансову відповідальність у розмірі 41340грн. за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Також передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення трудового законодавства, тому з метою попередження накладання штрафів нагадуємо про необхідність зареєструвати трудові договори з найманими працівниками та нагадуємо, що термін подання заяв на єдиний податок на 2-й квартал закінчується - 15.03.2016року.
Лозівська ОДПІ звертає увагу, що
21 березня поточного року останній день подання:
- декларації акцизного податку за лютий 2016 року;
- податкової декларації з ПДВ за лютий 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
- податкової декларації рентної плати за лютий 2016 року з розрахунком:
рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за лютий 2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у лютому 2016 року;
- заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з 2-го кварталу 2016 року;
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма №Д4 (місячна)) за лютий 2016 року;
сплати:
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за лютий 2016року(крім гірничих підприємств);
28 березня п.р. останній день сплати
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за лютий 2016 року
30 березня п.р. останній день сплати:
- плати за землю за лютий 2016 року;
- акцизного податку за лютий 2016 року;
- ПДВ за лютий 2016 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю
- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за лютий 2016 року;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за лютий 2016 року
31 березня п.р. останній день сплати:
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за лютий 2016 року;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за лютий 2016 року;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за лютий 2016 року;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за лютий 2016 року;
- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за лютий 2016 року на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки
Якщо за 2015 рік сума доходів від двох і більше податкових агентів перевищує 146160 грн. – потрібно
Однією з особливостей Кампанії декларування у 2016 році є те, що фізичні особи, які протягом 2015 року отримували дохід від двох та більше податкових агентів, подають декларацію про майновий стан та доходи востаннє у зв’язку із змінами, внесеними до ст.167.1 Законом України від 24.12.2015 року №909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».
Обов'язок подавати декларацію такими громадянами встановлено абз. «є» п. 176.1 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI в редакції, яка діяла до 01.01.2016 року. Згідно з вказаною нормою:
По-перше, декларувати потрібно лише конкретний вид доходу, а саме зарплату та винагороди за цивільно-правовими договорами.
По-друге, декларуються такі доходи лише у випадку їх отримання від податкових агентів.
По-третє, декларувати потрібно доходи, отримані від двох та більше податкових агентів. I по-четверте, декларувати потрібно доходи лише в тому разі, якщо загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. У 2015 році ця сума становила 146160 грн.
Нагадуємо, що податковим законодавством встановлено строк для подання декларації - до 01 травня року, що настає за звітним;
При отриманні доходів від двох та більше податкових агентів заповнюється додаток Ф1 до декларації про майновий стан та доходи.
Порядок оподаткування доходу, отриманого громадянином від продажу легкового автомобіля
Лозівська ОДПІ повідомляє, що порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено статтею 173 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями. .
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не оподатковується (пункт 173.2 статті 173 Кодексу).
Однак, у випадку, якщо фізична особа продає або обмінює протягом звітного (податкового) року два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, сума доходу підлягає оподаткуванню за ставкою 5% (пункт 173.1 статті 173 Кодексу).
Також Кодексом встановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується за ставкою 18% (пункт 173.6 статті 173 Кодексу).
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку) (пункт 173.1 статті 173 Кодексу).
Відповідно положень Кодексу при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів.
Якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.
Наголошуємо, що у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна фізична особа (продавець) є відповідальною за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, відповідно самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такого договору (пункт 173.4 статті 173 Кодексу).
Звертаємо увагу, що при нотаріальному посвідченні договорів продажу (обміну) майна, за якими був сплачений ПДФО, обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним і податкова декларація не подається. Зазначене передбачено пунктом 179.2 статті179Кодексу.
Також зазначаємо, що для цілей статті 173 Кодексу під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування (пункт 173.8статті173Кодексу).
Особливості декларування доходів від продажу власної продукції тваринництва
Податковим кодексом України передбачено, що доходи, отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, не оподатковуються, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2015 –121800 грн). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
До цієї продукції належать живі тварини, м’ясо, їстівні субпродукти, риба, молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед, їстівні продукти тваринного походження, жири та олії рослинного або тваринного походження, готові харчові продукти, шкури необроблені (крім натурального та штучного хутра) і шкіра вичинена.
Якщо ж сума отриманого доходу перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, фізична особа зобов’язана подати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах – 15% (або 17% – у випадку перевищення суми доходу десятикратного розміру мінімальної заробітної плати).
Відтак продавці власної продукції тваринництва, які отримували торік доходи, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами Податкового кодексу України, зобов’язані до 1 травня 2016 року подати до органів фіскальної служби за місцем податкової адреси платника декларацію про майновий стан і доходи.
Поворотна безвідсоткова фіндопомога не збільшує доходи платника податку на прибуток
Лозівська ОДПІ повідомляє: із 01.01.2015 р. об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно із р. ІІІ ПКУ.
Зокрема, р. ІІІ ПКУ не передбачає особливостей оподаткування поворотної фіндопомоги й нарахування умовних процентів на суму не поверненої до кінця звітного періоду безвідсоткової фіндопомоги, строк повернення якої по договору ще не настав. Тож зважаючи на це, урахування поворотної безвідсоткової фіндопомоги в об’єкті обкладення податком на прибуток здійснюватиметься за правилами бухобліку, а саме — відповідно до П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16«Витрати».
Зважаючи на зазначене вище, податківці повідомляють: оскільки фіндопомога не збільшує активи й не зменшує зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), така допомога (незалежно від кого вона отримана, дати її отримання та строку повернення) не збільшує доходи платника й не відображається в податковому обліку при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток після 01.01.2015 р.
Хто є платником екологічного податку в разі оренди складу для зберігання ПММ
ДФСУ в листі від 19.02.2016 р. № 3724/6/99-99-15-04-01-15 зазначила: згідно із пп. 242.1.1 ПКУ, об’єктом і базою обкладення екологічним податком є, зокрема, обсяги й види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Водночас фахівці ДФСУ роз’яснили: у разі оренди складу для зберігання паливно-мастильних матеріалів, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення є орендар, під час провадження діяльності якого здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Відповідно, саме в орендаря виникає обов’язок подання податкової декларації екологічного податку, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за місцем розміщення стаціонарних джерел.
Чи обкладається ПДФО вартість наданого харчування та проживання учасникам спортивних змагань
ДФС у листі від 11.02.2016 р. № 2928/6/99-99-17-03-03-15 надала роз’яснення щодо оподаткування доходу у вигляді вартості проживання і харчування, оплаченої за рахунок Федерації за фізосіб, які запрошені для участі в семінарах (курсах, конференціях, інших практичних заняттях із питань розвитку футболу), і відшкодування Федерацією таким особам вартості проїзду.
Зокрема, окрім винятків, передбачених пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у т.ч. які призначені для участі інвалідів у фізкультурно-реабілітаційних і спортивних заходах, лікарських і медико-відновлюваних засобів, та інші доходи, надані (виплачені) платнику податку — учаснику спортивних (окрім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів із фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, унесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.
Окремо відзначено: ця норма не містить посилань на те, що доходи, одержані платником податку — учасником фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів із фізкультурно-оздоровчої діяльності у формі проживання, проїзду, харчування, не обкладаються ПДФО. Зазначене вказує лише на те, що такі доходи не є додатковим благом.
Відображення в декларації з ПДВ спецрежимником операцій з експорту кукурудзи власного виробництва
До 01.01.2016 встановлювався режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання в Україні зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, а також операцій з експорту таких культур. Із 01.01.2016 на вказані операції поширюються загальні правила оподаткування. Про те, як виправити помилку в декларації з ПДВ за січень тим сільгосппідприємствам, які помилково скористались недіючою пільгою, пояснили у своєму листі податківці. Зокрема, ними розглянуто питання проведеної в січні 2016 року операції з експорту кукурудзи власного виробництва, яка оподатковується ПДВ за нульовою ставкою. Ця операція відображається в рядку 2 таблиці 1 додатку 10 декларації з ПДВ 0121 та відповідно зазначається в рядку 2 зазначеної декларації. На підставі бухгалтерської довідки в рядку 9 таблиці 1 додатку 10 декларації 0121 сільгоспвиробник зазначає суми ПДВ, фактично сплачені (нараховані) постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена ним до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит за експортованою кукурудзою. Значення рядка 9 таблиці 1 додатку 10 сільгосппідприємство відображає в рядку 14 декларації 0121, а звідти переносить до рядка 14 декларації 0110.
Коригування розподіленого податкового кредиту сільгосппідприємством
Суми ПДВ від придбаних або виготовлених товарів (послуг), необоротних активів сільгосппідприємство може віднести до складу податкового кредиту окремого виду сільськогосподарської продукції, у разі якщо придбані ним товари (послуги), необоротні активи будуть використовуватись лише на виробництво відповідної продукції. Якщо ж придбані сільськогосподарським підприємством товари (послуги), основні засоби будуть використані ним у всіх операціях, то сума податкового кредиту має бути розподілена в тому періоді, в якому здійснювалось придбання таких товарів (послуг). У подальшому в разі зміни напряму використання придбаних товарів (послуг), необоротних активів сільгосппідприємство може здійснити коригування податкового кредиту, виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільгоспвиробництві, що склалися станом на початок звітного (податкового) періоду, відповідно до частки використання таких товарів (послуг), необоротних активів в операціях сільгоспвиробництва та інших операціях.
Чи призначається перевірка у разі неподання або несвоєчасного подання СГ звітності?
Обставини, за яких може проводитися документальна позапланова перевірка, визначені у п. 78.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ). Поряд з цим п. 78.4 ст. 78 ПКУ визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Отже, у разі неподання або несвоєчасного подання суб’єктом господарювання податкової звітності в установлений законом строк, керівником контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки. При цьому тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів (п. 82.2 ст. 82 ПКУ).
|